Розберемося, як правильно виготовити і встановити верхній і нижній поріжки. Перед вами готова гітара, новий комплект струн і заготовки для нижнього і верхнього порожків. Залишилося зовсім небагато: привести гітару в робочий стан і, якщо вона зроблена вами, нарешті, дізнатися, як ваша гітара звучить.
Основні завдання, які виконують верхній та нижній порожки гітари:
Верхній поріжок
- задає правильну висоту над першим ладом,
- визначає точку відсічення струни, це дуже важливо для правильного строю,
- розставляє струни на задані рівні відстані, що важливо для ергономіки гітари.
Нижній поріжок
- задає висоту струн на гітарі, дозволяє її регулювати,
- визначає точку відсічення струни і в комплексі з компенсацією ладу дає точний строй,
- має значний вплив на звук гітари залежно від матеріалу.
Заготовка верхнього порожка
Традиційним і дуже хорошим матеріалом для виготовлення порожків є кістка. Читаємо статтю, як підготувати кістку і отримати один з кращих матеріалів для порожків гітари, які стоять на найдорожчих концертних інструментах.
Розміри верхнього порожку:
- Довжина – це ширина накладки плюс по 1 мм з кожного краю
- Товщина – близько 6-7 мм
- Висота – це товщина накладки плюс 2.5-3 мм.
Як зробити заготовку. Спочатку виготовляється паралелепіпед з деяким запасом по висоті, потім обробляються боки, яке повинні чітко лягти на поличку перед накладкою.
Тут можна згадати, що цю поличку можна зробити в самій накладці, що дозволить використовувати не такі високі кістки. Тобто накладка починається зі сходинки, на яку ставиться верхній поріжок, і вже після сходинки - лінія нульового ладу (насправді з урахуванням компенсації лінія нульового ладу знаходиться в повітрі за 1.0 мм до початку основного тіла накладки).
Після того як деталь підігнана, ви можете визначитися з остаточною висотою - це десь на 2.5 -3 мм вище лінії накладки (висота лада + зазор між струною і ладом + глибина пропилу для фіксації струни).
Заготовка нижнього порожку
Початкова заготовка - це також паралелепіпед. Визначтеся грубо з висотою кісточки (далі буде мова про шаблон) і відпиляйте відповідний шматочок, обріжте з запасом по довжині. Тепер надайте детальці необхідну товщину. Кісточка повинна тісно входити в пропил, але не заклинювати в ньому.
Надважливо, щоб нижній поріжок дуже чітко ліг на дно пропилу. Пропоную таким чином обробити поверхню основи кісточки: виготовте дерев'яний брусок, щось на зразок заготовки для підставки. Дві суміжні сторони зробіть чітко під 90 градусів.
Тепер, якщо притиснути пальцями заготовку нижнього порожка до меншої сторони, то на притирі можна надати основі кісточки прямий кут. Дуже простий і дуже точний метод.
Доречно згадати, як зробити відповідне рівне дно пропилу в підставці.
Зробіть спеціальний надфіль для цього. Виготовте заготовку для кісточки, тільки більшої довжини і висоти. На підготовлену основу приклейте за допомогою двостороннього скотчу наждачний папір з абразивністю 320 приблизно. Зріжте ножем надлишки. Тепер цим надфілем легкими рухами в пропилі підготуйте поверхню під кісточку.
Пропили на верхньому порожку. Попередній заход
Тепер потрібно зробити пропили під струни. Наша заготовка має запаси по довжині, поки їх не чіпайте.
Відстань між осями крайніх струн для класики може бути від 42 до 45 мм. Нормальна відстань для класики - 43-44 мм. Також треба враховувати, яка робоча ширина вашої накладки, тобто ширина з урахуванням фасок на ладах. Занадто близьке розміщення струни до краю лада може призводити до неприємного ефекту зриву струни з накладки. Нормальне відстань від струни до початку фаски лада - 2-2.5 мм.
Існує думка, що однаковою має бути відстань між струнами, а не їх осями. Я її не поділяю. Пальцями ми затискаємо струни, а не відстані між ними.
Не робіть пропили на всю глибину, остаточне доведення трохи пізніше.
Попередня висота нижнього порожку
Треба натягнути дві струни. Пам'ятайте, що для першої і потім другої обов'язково зав'язувати вузлик на тому кінці, який заправляється в підставку. Нейлон може вислизнути і дуже сильно вдарити по деці.
Встановіть поки тільки першу і шосту струни в підставку, злегка натягніть, щоб вони не провисали.
Щоб прикинути необхідну висоту, замість нижнього порожка зручно всунути спеціальний шаблон. Товщина шаблону така, щоб його вільно можна було рухати у пропилы, а висота на різних краях повинна відображати можливу максимальну і мінімальну висоти на кісточці.
Підсуньте цей шаблон під першу струну так, щоб над дванадцятим ладом струна піднялася на 3.0 мм. При цьому притисніть струну на першому ладу - це важливо, не забудьте, так як отримаєте невірний результат. Перенесіть розмір з шаблону на заготовку кісточки.
Те саме й для шостої струни, тільки відстань над дванадцятим ладом для нейлону має бути не менше 4.0 - 4.5 мм, а для струн слабкого натяжіння - ще вище. Підібрати точно висоту треба буде потім експериментально, грунтуючись на натяжінні вашого комплекту і манері гри. Розміри я вказую від верху лада до центру струни. Також враховую, що при повному натязі струни піднімуться на 0.5 мм.
Вставте струни на свої місця і відцентруйте верхній поріжок. Орієнтуйтеся по краях ладів. Тепер можна його чітко обрізати по довжині.
Поглиблення пропилів в верхньому порожку
Робити це треба вже з нижнім порожком необхідної висоти. Це важливо! А також натягніть струни досить сильно. Визначайте глибину експериментально: зажиматися повинно легко, відкрита струна не повинна дзвеніти по першому ладу.
Можна поглиблювати пропили прямо на грифі. Треба тільки послабити струну, щоб можна було її підняти і зрушити.
Простий спосіб визначитися, якою має бути висота струни над першим ладом, - це затиснути її на першому ладу і подивитися висоту над другим. Для 5-ої і 6-ої зробіть висоту над першим ладом трохи більше, ніж здавалося можливим, бо якщо зробити гранично низько, може виникнути небажаний ефект в районі 5 - 9 ладу - струна почне дзвеніти по ладам. З іншого боку, струна може лягти на лади і не дзвеніти. Але, якщо пам'ятаєте, у нас гриф трохи вигнутий. Детальніше про ефект цього дзвону.
У якихось положеннях може почати дзвеніти ділянка струни між верхнім порожком і ладом, до якого вона притиснута. Тобто струна дзвенить зліва від вашої руки по якомусь з ладів. Ця ділянка струни може резонувати з якоюсь нотою. Для баса слід враховувати цей ефект. Виправляється це підняттям верхнього порожку, щоб струна перестала торкатися. Якщо опускати поріжок, тобто зробити висоту пропилів у верхньому поріжку в тій же самій площині, що і верхівки ладів, то струна може лягти на лади і також перестане дзвеніти. Але, боюся, що з часом може почати побрязкувати на першому ладі, а також нагадую ще раз: гриф у нас вигнутий.
За допомогою якого інструменту працювати?
Найкращим буде овальний надфіль, на точильному камені можна його зробити зовсім тонким. Знайти такі надфілі не так вже й просто, зазвичай вони гострі, а не овальні у вузькому місці. Якщо ви збираєтеся постійно займатися цією роботою, то є сенс придбати інструмент в інтернет-магазинах для гітарних майстрів, дивимося картинку нижче. З нейлоном проблем менше, оскільки товщина не так різниться.
Можна використовувати саморобні пилки, які також можна зробити тоншими. Пропилюємо звичайної пилкою, не доводячи глибину пропилу до кінця, а остаточно обробляємо паз такою же пилкою, але з округленими зубцями. Якраз на невелику глибину така округлена пилка увійде, фактично просто закругливши дно паза.
Струнам не обов'язково потопати в пропилах верхнього порожка. Якщо ви помилилися з висотами, то можна не переробляти, а тільки приклеїти на суперклей тонкі смужки кістки до основи.
Якщо ви занадто глибоко пропиляєте якийсь пропил, то можна заповнити його кістяним пилом і капнути трошки суперклею. Кашка застигне, краще почекайте півгодини, і вам залишиться тільки не помилитися вдруге. Один суперклей дуже відрізнється від іншого, просто знайдіть хорошого виробника.
Кінцева доводка нижнього порожку
Залишилося зовсім небагато, але це найвідповідальніша частина роботи. Надайте остаточну форму нижньому поріжку. Враховуйте, що вам треба зробити фаски відповідно до статті про компенсацію ладу.
Також читайте статтю про настроювання гітари, про кісточку і фаски в кінці.
При остаточному виборі висот нижньої кісточки можна врахувати, що ваш гриф прогнеться і підніме висоту над 12 -му ладі приблизно на пів-міліметра.
Як обробити січення кісточки, дивіться на малюнку. Зверніть увагу, якщо накладка має овальну форму, то і кісточка повинна повторювати цю форму.
Вам залишається настроїти гітару і отримати перші звуки.
Можливо, з часом треба буде трохи опустити нижню кісточку або поглибити пропили, але не перестарайтеся, залиште трохи про запас, струна з часом може сама опуститися нижче.