Багато хто чув про шелак, проте не всі знають, що спочатку його використовували в якості барвника. З шелаку починалась сучасна індустрія пластмас, початковою метою якої було повторення основних якостей шелаку з додатковими властивостями.

В статті не буде мови ані про шелак – сучасний лак для нігтів, ані про чиказьку рок-групу. Говоримо про натуральну речовину, продукт життєдіяльності деяких комах на певних деревах.

Спочатку шелак використовувався не як лакове покриття для меблів, а я барвник, що надає деревині свій характерний відтінок. Використання шелакового барвника згадував в 250 році н.е. римський письменник Claudius Aelianus в своїй книзі з природознавства. Цей метод обробки деревини залишався актуальним аж до середини 1800-х років, поки англійський хімік Перкінс не відкрив перший штучний аніліновий барвник, що й звело нанівець виробництво натуральних.

Перша згадка про використання шелаку в якості захисного покриття датується 1590 роком і зустрічається в роботі одного англійського письменника, який мандрував Індією та вивчав місцеві звичаї. Витяги з цього оповідання повідомляють про найбільш ранні способи застосування шелаку з відомих.

Описуючи процедуру нанесення лаку на столярні вироби, він зазначає:

«Беруть невелику кількість природної смоли необхідного кольору, і після нагріву, коли вона набуває певні властивості, тобто прямо гарячим лаком (розплавленої масою), покривають всю поверхню оброблюваної деревини товщиною з людський ніготь. Смола проникає в деревину і застигає на ній. Потім за допомогою солом'яного або очеретяного клоччя поверхню полірують так майстерно, що на ній не залишається жодної необробленї ділянки, вона блищить як скло, радує око. Поліровку деревини продовжують, допоки на поверхні не виникне чітке відображення. Таким способом в Індії обробляють все домашню начиння». - Шелак: видобуток сировини, виготовлення, хімічні дослідження, продаж і використання. Лондон, Sir I.Pitman & Sons, Ltd., 1935 рік, стор. 3.

Тривалий час шелак був важливим експортним продуктом між Індією та Західною Європою.

В дев'ятнадцятому столітті шелак широко застосовувався в якості захисного покриття для меблів. З початку двадцятого його почав витісняти нітроцеллюлозний лак.

Що таке шелак

Шелак - це ніщо інше, як секрет внутрішніх залоз Laccifer Lacca (так звані лакові жучки, один з приблизно двох тисяч відомих видів подібних створінь), який необхідний їм для захисту.

Життєвий цикл лакових жучків

Лакові жучки (розміром з яблучне зернятко) у великих кількостях прикріплюються до особливих дерев, які називають лаковими деревами (lac host trees). В Індії це в основному Dhak (Butea monosperma) і дерево Ber (Ziziphus mauritiana).

 

Жучки паразитують на цих деревах, виділяючи при цьому лакову смолу, вихідний матеріал для шелаку, як захисний шар для своїх тіл.

Ці маленькі створіння являють собою велику руйнівну силу, але невелика їх кількість - не така й небезпечна.

Лакова комаха проходить за короткі шість місяців життя чотири стадії - яйце, личинка, лялечка і доросла особина. Шестимісячний цикл забезпечує два збору врожаю в рік.

Жіноча особина відкладає більш ніж 100 яєць у формі лакового гнізда, прикріпленого до свіжої гілочки лакового дерева. З яєць вилуплюються маленькі червоні личинки приблизно 0.5 мм в довжину. Личинки залишають лакове гніздо і селяться на найближчій гілці, щоб нею харчуватися.

 

Кожна лакова личинка озброєна довгим хоботком, яким вона витягує сік з дерева. З першої трапезою починається процес виділення секрету з їх тіла, який покриває тіло захисною оболонкою і запобігає нападам хижаків. Цей секрет, зрештою, формує твердий смоляний шар, який майже повністю закриває комаху. Під захистом цього шару через вісім тижнів комаха стає дорослою.

Чоловіча особина втрачає хоботок, але з'являються вусики, лапки і пара крил. Чоловіча капсула трохи довша, ніж жіноча, і має маленький круглий „люк”. Через нього чоловіча особина залишає капсулу для запліднення жіночих особин, після чого чоловіча особина помирає.

Жіноча капсула закругленої форми залишається прикріпленою до гілки. Особина зберігає свій хоботок, але не має крил і очей, і існує як мушлеподібний організм.

Жіноча особина - це організм для виробництва яєць. З ростом особини збільшується виділення лакового секрету і розміри зовнішнього шару. Після чотирнадцяти тижнів комаха стискається, що дозволяє відкласти яйця. Коли вони вилуплюються, виповзають личинки і процес починається знову.

Кладка містить малинову рідину, її називають лаковим барвником. Він нагадує червець, органічний барвник від подібних комах, який використовується головним чином у харчовій індустрії.

Після того як цикл закінчується і нове покоління починає виповзати з гнізд, смолу, що покриває гілки, збирають. Її віддирають з гілок, сушать, перш ніж приступити до отримання шелаку. Частину гнізд зберігають для виробництва нового врожаю.

 

Спосіб виробництва шелаку

З часу, як лакові гнізда вкривають дерева, і до моменту збору урожаю колонія не вимагає догляду. Збір - це зішкрябування шелаку з гілочок. Свіжий урожай залишається сушитися до продажу. Збір, звичайно ж, проводиться в сільській місцевості, невелика кількість отриманого продукту надходить у місцеві магазини, основну частину скупляють агенти мануфактур, які спеціально приїзджають на час збору врожаю.

 

Лаковий матеріал, зішкрябаний з гілок, - це неочищена лакова сировина або лакові палички (sticklac). Вони містять смолу комах, лаковий барвник і фактично сміття – рештки комах, гілочки. Все це подрібнюється, вимивається, сушиться у формі насіння. Це лакове насіння потім буде перероблене вручну або механічно в шелак.

Якість і ціна лакових паличок дуже сильно залежить від різних факторів, таких як вид дерева, клімат, часу збирання (до або після того, як виповзають личинки). Важливий фактор - метод сушіння та зберігання.

 

Процес очищення шелакової сировини

 

Лакові палички подрібнюються і просіваються, щоб прибрати пісок і сміття; промиваються, після чого відокремлюються гілочки і частинки комах, вимивається лаковий барвник.

Частинки комах, що розкладаються, надають багряний відтінок воді, яку можна сконцентрувати в барвник.

Смола сушиться і провівається, потім просівається і виходить вже комерційний варіант лакового насіння. Лаковий пил після просіювання відомий як molamma lac або лаковий залишок. Лакове насіння вручну нагрівається в довгих вузьких тканинних мішках. Застосовується деревне вугілля. Шелак плавиться і повільно просочується через тканину, залишаючи всередині мішка залишки комах, сміття і гілочки.

Залишок всередині мішка - це ще один варіант лакового залишку, що називається Kirilac. Відфільтрована маса перетворюється на пластинки товщиною приблизно 0.5 мм і тонше в залежності від майстерності майстра.

Розрізняють сорти шелаку. Шелак розрізняється за кольором від жовтого до насичено помаранчевого. Знебарвлений шелак називають білим.

Механічно вироблений шелак розплавляють з використанням пари і відділяють сирий molten lac або за допомогою гідравлічних пресів, або з використанням розчинників. Механічний спосіб, безумовно, технологічніше ручного.

Нарешті вимитий і очищений шелак сушать, часто під відкритим сонцем. Потім його зберігають в прохолодному сухому місці, поки не упакують для транспортування.

 

Властивості шелаку

Синтетичні смоли замінили шелак в багатьох областях, але громадський протест проти застосування ненатуральних і токсичних сполук у продуктах харчування може повернути шелак як консервант і барвник хоч би в харчову промисловість. Шелак сам по собі абсолютно не токсичний.

Шелак був основою суміші для виготовлення грамафонних платівок.

Шелак не проводить електричний струм і саме тому до недавнього часу мав застосування як ізоляційний матеріал.

Шелак - твердий, практично без запаху в прохолодному стані, але по-особливому пахне при нагріванні або плавленні.

Вищий сорт - світло-жовтий, більш низькі сорти - від темного оранжево-коричневого до майже темно-червоного. З вищих сортів шелаку видаляється віск.

Шелак - це потужний сполучний матеріал з низькою теплопровідністю. Він стійкий до дії ультрафіолетових променів і має гарну адгезію, прилипає і до пористої деревини, і до глянцево гладкої поверхні.

До стану, коли поверхні можна торкнутися, шелакова плівка висихає за чверть години. Шелак може прийняти консистенцію глини та бути розведений розчинником. Шелак можна нанести надтонким шаром, а також змити відповідним розчинником з поверхні.

Сорти шелаку

SEED Lac, Kusmi Лакова насінина Kusmi Нейтрально коричневий і необроблений. Застосовується для реставрації та ремонту антикваріату. Містить частинки жучків, дерева і т.д. Лакове насіння вимагає фільтрації після розчинення.
ButtonLac, Kusmi #1,Kusmi #2 Лакові гудзики Лакові гудзики - це унікальний шелаковий продукт, який використовують переважно для реставрації. Дають дуже тверде покриття, тому чудово підходять для полірування на французький манер. Існує два кольори Kusmi #1 (карамельно-янтарний) і Kusmi #2 (червонувато-коричневий), різниця між ними – в яку пору року збирають урожай.
BysakhiButton Brownish Toned Виробляють з лакових насінин Bysakhi (їх збирають в літній час з дерев Palas і Ber). Bysakhi - це тверда смола коричневого кольору, яка готується вручну нагріванням лакового насіння в бавовняних тубах. Смола просочується через пори матеріалу і формується у вигляді гудзиків.
GOSSAMER Machine Made TN Шелак схожий на жовтий, дуже тонкий і швидко розчиняється. Механічний спосіб отримання.
LEMON Yellow / Orange Прекрасний загальноприйнятний шелак, світло-жовтого кольору.
GARNET (Dewaxed - очищений від воску) Насичений червоно-коричневий відтінок.
RUBY (червоно-бурштиновий, рубіновий) (очищений від воску) Червоно-бурштиновий, використовується для махогоні, палісандра, а також як барвник для створення теплого відтінку.
BLONDE (очищений від воску) Майже прозорий
SUPER BLONDE (очищений від воску) Дуже прозорий
PLATINA (platinum) (очищений від воску) Екстрапрозорий

Использованны материалы с www.artisansofthevalley.com и www.shellac.net